ПАВІЛЬЙОН СВЯТКУВАНЬ У ТЕРМАХ КАСТРОКАРО: АРХІТЕКТУРА В СТИЛІ ДЕКО, ЩО Є УОСОБЛЕННЯМ "ГЕНІАЛЬНИХ МІСЦЬ"
Gianfranco Brunelli - Director of Major Exhibitions at the Cassa dei Risparmi Foundation in Forlì
Витончений смак, чарівність і мова знайшли своє відображення в італійському і європейському художньому виробництві 20-х і 30-х років минулого століття, що відповідало визначенню АРТ-ДЕКО - еклектичному, світському, міжнародному способу життя. Успіх цього напрямку був спричинений пошуком життя в розкоші і задоволенні. Чим інтенсивнішим був цей пошук, тим ефемернішим здавався результат, що і продемонструвала європейська буржуазія після розвінчання у Першій Світовій, наслідуючи промислову реальність з логікою своїх виробничих процесів. Двадцять неприборканих, «ревучих» років великої міжнародної буржуазії. Оригінальним чином на все це вплинула Італія.
Стосунки зі Свободою, що їй передували в хронологічному порядку, спочатку були безперервними, потім з перевагою, аж до протистояння. Різниця між ідеалізмом ар-нуво і раціоналізмом деко здається суттєвою. Сама ідея сучасності, промислове виробництво художнього об'єкта і концепція краси в повсякденному житті радикально змінюються. З подоланням гнучкої, змієподібної і асиметричної лінії, пов'язаної з символічною концепцією, яка бачила в рослинній і тваринній природі фундаментальні закони Всесвіту, народжується нова художня мова. Віталістична спрямованість історичного авангарду і промислової революції замінює міф про природу духом машини, геометрією шестерень, призматичними формами хмарочосів і штучним міським освітленням.
Стиль Деко був стилем кінотеатрів, вокзалів, театрів, океанських лайнерів, громадських будівель, великих буржуазних резиденцій. Перш за все, це була стилістична форма з чітко впізнаваними рисами, яка в 20-х і на початку 30-х років вплинула на все виробництво декоративно-прикладного мистецтва, від меблів до кераміки, від скла до кування, від прикрас до модних тканин, а також на форми автомобілів, рекламних плакатів, скульптури і декоративного живопису.
Причини цієї нової експресивної і смакової системи можуть бути виявлені в різних авангардних рухах (центральноєвропейські сецесії, кубізм і фовізм, футуризм), у яких брали участь різні художники, такі як Пікассо, Матісс, Лоті, Шад. Слід згадати й імена міжнародних героїв Рульмана, Лаліка, Брандта, Дюпа, Картьє, а також аристократичні і світські портрети Тамари де Лемпіцка і скульптури Чипаруса, що живлять міфи про танцівницю Айседору Дункан.
Феномен Деко перетнув 20-ті і 30-ті роки минулого століття з руйнівною силою: з меблями, керамікою, склом, обробленим металом, тканинами, бронзою, ліпниною, коштовностями, сріблом і одягом, уособлюючи енергію високого ремісничого і прото-індустріального виробництва, сприяючи народженню дизайну і «Made in Italy».
Ринковий попит все більше і більше жадав новинок, але в той же час ностальгував за великими традиціями італійської художньої майстерності. У 20-х роках він буквально привів до вибуху виробництва незвичайних предметів і декоративних форм: від систем освітлення Мартінуцці, Беніну та Фонтана Арте П'єтро К'єза , кераміки Джо Понті, Джованні Гарібольді, Гвідо Андловіца, від скульптур Адольфо Вільдта, Артуро Мартіні і Ліберо Андреотті до статуй Ленчі або дуже оригінальних скульптур Сіріо Тофанарі, від візантійських золотих майстрів до срібла від Finzi, від меблів Buzzi, Ponti, Lancia, Portaluppi до дорогоцінних шовків Ravasi, Ratti і Fortuny, а також тканинних гобеленів Depero.
Смак і спосіб життя неабияк вплинули на театр, кіно, літературу, журнали, моду і музику. Від Голлівуду (з Парадами Ллойда Бекона або дівами, як Грета Гарбо і Марлен Дітріх, або зірками, як Рудольфо Валентино) до незабутніх сторінок Великого Гетсбі (1925) Френсіса Скотта Фіцджеральда, а також Агати Крісті, Оскара Уайльда, Габріеля Д'Аннунціо, Італо Свево і Моравія.
Архітектура грала домінуючу роль; Деко - це трансверсальна категорія, що чітко визначається у виборі декоративних рішень, в тому наборі графічних форм зображення, які належать до її іконології, як їх визначила Ірен де Гуттрі - Схильність до модернізму.
На початку 20-х років (хоча тенденція до історичної еклектики все ще переважала як у громадському, так і приватному будівництві) в якості реакції на таку вичерпну нерозсудливість виникає потреба порядку. І це знаходить відповідь у відродженні класицизму - не як ностальгії чи пам'яті про минуле, а як нової сучасності. Класицизм пропонує декоративний репертуар і дисципліну в просторових формах, що відкривається новою лінгвістичною транспозицією.
Кастрокаро, Термальний комплекс, Гранд Готель і особливо той дивовижний ансамбль, представлений Павільйоном Святкувань і розваг, є дорогоцінним прикладом синтезу більш широкого національного клімату, який в ті часи (1937-1938) швидко перетворився в монументалізм.
Проект інженера Дієго Корсані замислювався як павільйон з безперервним простором, яскравим кольором і світлом, щоб відобразити розкішну природу навколишнього парку. Але, саме завдяки співпраці з Тіто Кіні з його вишуканою архітектурною та декоративною чутливістю, проект вийшов дуже новаторським. Прості і лінійні об`єми відрізняються вишуканим використанням античних і сучасних матеріалів: теракоти, чорного мармуру, травертину, скла і кераміки.
Пам'ятник життя в ім'я життя, пульсуючого вдень і вночі. Денна тиша, культивування і витонченість декоративних елементів, ясно помітних в матеріалах і формах, тепер спрощених і насищених чіткою пластичною наочністю, хвилястими лініями і фонтанами, що втілюють тему води. І нічне життя з непереборним потягом до танців, театральних постановок, гри, любові.
Павільйон Святкувань, хоча і незакінчений, був відкритий у вересні 1938 року в присутності принца Умберто Савойського, а не Тіто Кіні. Він є виставкою низки середовищ, які по-різному оформлені та містять різноманітні декоративні елементам: від великої мозаїки в атріумі до кераміки і вітражів салону для святкувань, від фресок в читальних і курильних залах до незвичайного циклу ігрового залу. Тут відбувається весела, святкова гра декоративного мистецтва.
Художня спадщина, яка, безумовно, є одним з найбільших проявів італійської культури Art Déco.